Проблема виховання культури користувачів Інтернету

задля їх безпеки у всесвітній мережі

Українська аудиторія користувачів Інтернету щороку стрімко збільшується. Так, за даними сайту Sputnikmedia.net [5] в січні 2006 року величина української Інтернет-аудиторії склала 4 207 391 унікальних користувачів. В червні 2010 «Бігмір Інтернет» нарахував вже 18 581 501 унікальних користувачів [6].

Лідером за кількістю нових користувачів стали соціальні мережі. Тепер 31% користувачів Інтернету в Україні відвідують ці ресурси. Також підвищеною популярністю користуються новинні сайти (число відвідувачів у віковій групі від 30 до 49 років зросла тут з 24% до 29%) і сайти з мультимедійним контентом (з 26% до 32% збільшилася кількість користувачів, які завантажують музику і фільми, і з 9 % до 14% підвищилась кількість тих, хто переглядає онлайн-відео або слухає онлайн-радіостанції).

Як свідчать результати  дослідження Eurobarometer, проведеного у 2008 році у 27 країнах — членах ЄС, 75 відсотків дітей віком від шести до 17 років активно користуються Інтернетом. Причому це стосується і половини дітей тих батьків, котрі самі у Всесвітнє павутиння ні ногою! «Техніку онлайнової безпеки» батьки обговорювали лише з кожним другим малолітнім «мережевиком». У 92 відсотках випадків ішлося про неприпустимість розголошення особистої інформації, у 83 відсотках — про небажаність спілкування з незнайомими людьми. 59 відсотків визнали, що використовують спеціальні фільтри або моніторингове програмне забезпечення. 64 відсотки батьків, які цього не роблять, стверджують, що довіряють своїм дітям. 14 відсотків зізнаються, що просто не знають, як ці програми встановлюються.

Інше дослідження, яке було проведено в 2009 році в рамках проекту EU Kids Online в Лондонському економічному інституті (London School of Economics), висвітило зовсім інші результати. Згідно цього дослідження у Великій Британії 77% родин використовують спеціальні програми, які фільтрують зміст веб-сторінок. 87% батьків проводять бесіди із дітьми щодо безпечного користування Інтернетом. Але в той час дослідники констатують факт, що британські батьки не дуже занепокоєні переглядом дітей дорослого контенту в мережі Інтернет.

В Україні подібні дослідження розпочалися лише із 2009 року завдяки діяльності членів Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті. Коаліція створена у 2008 році за ініціативою компанії «Майкрософот Україна».

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Його результати наведені нижче.

Ключові результати [4]:

• З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.
• 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).
• 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.
• 72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.
• У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина.
• Думку про те, що навчати дітей безпеці в Інтернеті повинні вчителі, розділяють 95% батьків і лише 13% самих вчителів.

Отже, проблема безпеки дітей в Інтернеті в Україні залишається актуальною.

Нормативно-правові документи в галузі освіти відповідають статті 6 «Освіта дітей» Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуальних домагань та пункту 62 Пояснювальної записки до неї в частині отримання дітьми протягом дошкільної та загальної середньої освіти відповідної інформації із зазначених питань.

Міністерство Освіти і науки України передбачає вивчення питань безпечної роботи в Інтернеті чинними програмами з шкільних курсів «Інформатики» та «Основи здоров’я», а саме:

1. Навчальна програма з інформатики для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень (авт.: Завадський І.О., Потапова Ж.В., Дорошенко Ю.О.)
2. Навчальна програма з інформатики для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту  (авт.: Завадський І.О., Потапова Ж.В., Дорошенко Ю.О.)
3. Навчальна програма з інформатики для вечірньої середньої загальноосвітньої школи (авт.: Литвинова С.Г., Проценко Т.Г.)
4. Навчальна програма предмету «Основи здоров’я» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бойченко Т.Є., Заплатинський В. М., Дивак В.В.)
5. Вивчення питань права, свобод та відповідальності передбачено навчальними програмами курсів Правознавство (10-12 кл.) та «Людина і світ» (12 кл.).
6. Навчальною програмою шкільного курсу «Основи здоров’я» для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено вивчення питань безпечної поведінки дитини в соціальному середовищі з 1 класу.  (авт. Бойченко Т.Є., Заплатинський В. М., Дивак В.В.)

         Найбільш успішною та результативною є програма «Онляндія – безпека дітей в Інтернеті» [4]. Особливістю даної програми є не лише освітньо-інформаційно кампанія щодо інформування суспільства про ризики та небезпеки в Інтернеті і шляхи їх уникнення, а й формування у дітей стійкої мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет.

Дана унікальна методика викладена у навчально-методичному посібнику «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі», якій отримав гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у 2011 році.

Коли ми говоримо про безпечну поведінку, то розуміємо впевненість користувача у тому, що він «озброєний» необхідними знаннями та навичками. Мова не йдеться про ситуації, коли підліток впевнений у правильності своїх дій під час роботи в мережі Інтернет, але при цьому його вчинки свідчать про протилежне.

  Із власного досвіду роботи та успішного досвіду колег ми переконались, що найбільш позитивний результат щодо впевненої безпечної поведінки  під час перебування в мережі Інтернет надає саме тренінгова діяльність. Під час тренінгу учні мають можливість не лише почути про ризики та небезпеки в Інтернеті, а й пережити  змодельовані ситуації на власному прикладі. Вчитель не дає готових відповідей, а лише спрямовує дітей до прийняття логічно обґрунтованого рішення. Найважливіше, що під час тренінгу дитина самостійно приймає виважене рішення, яке найбільш цінне, оскільки є власним «відкриттям» дитини , а тому має більше шансів бути запровадженим у життя.

  Тренінг (англ. training від train — навчати, виховувати) – це короткостроковий захід або декілька заходів, направлених на отримання знань, набуття навичок, з використанням власного досвіду.

Інтерактивна методика тренінгової програми ґрунтується на переконанні, що люди ефективніше засвоюють матеріал, якщо відчувають цілісне значення своїх власних знань та досвіду й мають змогу поділитися ними в комфортному середовищі.

Програма тренінгу повинна бути побудована таким чином, щоб надана інформація закріплялась практичними справами. Різноманітність методів, що використовуються в інтерактивних тренінгах, пояснюється особливостями сприйняття людини. Почнемо з того, що мозок людини отримує та переробляє, тобто усвідомлює, інформацію у певний спосіб. Спочатку людина переймає ДОСВІД у вигляді теоретичної інформації. Далі наводиться ПРИКЛАД використання даного досвіду – на підтвердження наданої інформації. Наступний крок – ЗАСТОСУВАННЯ людиною отриманого досвіду шляхом вирішення власної проблеми (з його використанням). Далі йде УЗАГАЛЬНЕННЯ – це коли людина окреслює коло проблем, які можуть бути вирішені через застосування отриманого досвіду.

         У навчально-методичному посібнику «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі» детально розписані методичні поради щодо організації та проведення сучасного тренінгу для різних вікових груп щодо ризиків в мережі Інтернет та їх уникнення. Враховуючі психолого-фізіологічні особливості  подано готові тренінгові методики, вправи та завдання. Всі блоки логічно розподілені та систематизовані за критеріями ризиків в Інтернеті. Окремим блоком зібрана інформація по роботі із батьками та для батьків: починаючі від звичайних порад і до методики проведення батьківських зборів, присвячених безпеки дітей в мережі Інтернет. Всі поради мають посилання на першоджерела та є технічно перевіреними.

Література

1. 1.  «Виховання культури користувача Інтернет. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А.Б. Кочарян, Н.І. Гущина. – Київ, 2011. – 100с.
   2. Использование Интернет-ресурсов в образовательных целях (на основе анализа зарубежного опыта) / Е.В. Иванова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 8-я Междунар. конф. "Крым 2001": Материалы конф. — М., 2001. — Т. 2
   3. http://ua.partnersinlearningnetwork.com
   4. http://www.onlandia.org.ua/pages/UNESCO_research_whitepaper
   5. http://http/sputnikmedia.net/news/854/
   6. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96#cite_note-3